Редакція ознайомилася з документами та офіційним листуванням, наданими Органом самоорганізації населення «Вуличний комітет «Нова Березівка». На перший погляд, ця історія стосується лише однієї земельної ділянки та спроби мешканців облаштувати місце для збору побутових відходів і невеликий громадський простір. Але що глибше занурюєшся у документи, то очевиднішим стає: справа давно не в одній земельній ділянці.
Нова Березівка — житловий масив у селі Березівка Макарівської територіальної громади, який існує близько 15 років і в якому розташовані сотні земельних ділянок та житлових будинків. При цьому на його території немає жодного тротуару, жодної облаштованої пішохідної доріжки, жодного продуктового магазину та жодного громадського простору. Досі належним чином не впорядковане питання централізованого збору побутових відходів.
Ще складніша ситуація з інженерними комунікаціями. У мешканців та ОСН немає документально підтвердженої інформації про власників, правовий статус, проєктування, будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж, систем водопостачання та каналізації. За інформацією ОСН і документами, наданими редакції, відповідних відомостей немає не лише у мешканців: ОСН звертався до Макарівської селищної ради, електропостачальної компанії, Мінрегіонбуду, Обласної державної адміністрації та Бучанської районної адміністрації та отримав офіційну відповідь, із якої випливає, що жоден орган влади не володіє інформацією, яка б підтверджувала існування цих мереж та об’єктів як належно оформленої інфраструктури Нової Березівки.
Фізично комунікації, звичайно, існують — люди щодня користуються електроенергією, водою та каналізацією. Але з документів, наданих ОСН, неможливо встановити, кому належить значна частина цієї інфраструктури, на підставі яких проєктів її будували, чи вводили її в експлуатацію в установленому порядку та хто сьогодні несе відповідальність за її експлуатацію.
На цьому фоні особливо показовою виглядає історія з 30 сотками комунальної землі.
Про що попросили мешканці
ОСН «Вуличний комітет «Нова Березівка» звернувся до Макарівської селищної ради з пропозицією розглянути можливість використання в інтересах мешканців земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3222782602:02:009:0200.
Площа ділянки — близько 0,30 га, тобто 30 соток. Для розуміння масштабу: йдеться не про маленький клаптик землі, на якому ледве помістяться кілька контейнерів. На території такого розміру, залежно від конфігурації ділянки, поверховості, необхідних відступів та конкретного проєкту, можна розміщувати доволі значний адміністративний або громадський об’єкт — умовно навіть будівлю масштабу обласної державної адміністрації з необхідним благоустроєм.
ОСН запропонував використовувати землю для суспільних потреб: благоустрою, озеленення, створення громадського простору та, серед іншого, облаштування законного місця для збору побутових відходів.
І тут є принципово важлива деталь, яка простежується у подальшому листуванні. ОСН не вимагав передати саме всі 30 соток, саме у постійне користування і саме за будь-яку ціну. Якщо запропонована юридична форма не підходить — у зверненні просили знайти інший законний механізм. Якщо ділянка не може використовуватися повністю — можна розглянути її частину. Якщо не підходить ця земля — запропонувати іншу.
Здавалося б, саме тут і мала початися спільна робота мешканців із селищною радою. Але з офіційного листування простежується інша тенденція.
Із багатьох питань обирається одне — те, на яке можна відповісти «ні»
Перша відповідь селищної ради фактично концентрується на можливості передати земельну ділянку ОСН у постійне користування. Представник ради посилається на статтю 92 Земельного кодексу України. Так, ця норма визначає коло суб’єктів, які можуть набувати землі державної та комунальної власності на праві постійного користування, і ОСН прямо у відповідному переліку не названий.
На цьому можна було б поставити крапку — якби саме це було єдиним питанням ОСН. Але воно не було єдиним.
У зверненні прямо пропонувалося: якщо постійне користування неможливе — визначити інший законний механізм. І тут виникає проблема, яка повторюється у листуванні: з великого звернення, що містить декілька пропозицій, запитань і прохань, представник селищної ради фактично обирає одне питання, щодо якого можна сформулювати негативну відповідь, тоді як інші залишаються без предметного вирішення.
Чи можлива оренда? Чи може проєкт реалізувати сама рада? Чи можна використовувати лише частину ділянки? Чи можна залучити комунальне підприємство або установу? Чи існує інший передбачений законом механізм? Чи має рада іншу придатну комунальну ділянку? І, найголовніше, як конкретно буде вирішене питання збору відходів?
Предметної відповіді на весь комплекс цих питань мешканці не отримують. І це вже виглядає не як дискусія про одну норму Земельного кодексу, а як проблема самого підходу до звернень мешканців та створеного ними ОСН.
Ось самі листи, ознайомитись з якими може кожен бажаючий:
Звернення ОСН до Макарівської селищної ради
Відповідь 1 Макарівської селищної ради
Відповідь 2 Макарівської селищної ради
Не можна так? Добре. А як можна?
Саме цього, по суті, ОСН і просить від селищної ради: не порушувати закон, не передавати землю незаконно і не вигадувати сумнівних схем, а використати професійний юридичний, земельний, архітектурний та управлінський ресурс органу місцевого самоврядування та відповісти на просте питання — яким законним способом проблему можна вирішити?
Стаття 92 Земельного кодексу стосується постійного користування. Але існує оренда. Існує можливість реалізації проєкту самою територіальною громадою. Є комунальні підприємства та установи. Можна дослідити можливість поділу земельної ділянки або визначити іншу комунальну землю.
Зрештою, селищна рада може сама організувати облаштування необхідної мешканцям інфраструктури. Але замість відповіді на питання «як можна?» у листуванні з’явився новий аргумент.
ЦНАП, який поки що існує лише на Генплані
11 серпня ОСН отримав ще одну відповідь за підписом заступника Макарівського селищного голови Анатолія Карбовського. Цього разу посадовець звернув увагу на Генеральний план села Березівка, згідно з яким на земельній ділянці 3222782602:02:009:0200 передбачено будівництво центру надання адміністративних послуг — ЦНАП.
За це нагадування мешканцям, мабуть, справді варто подякувати. Бо воно відкриває цілу низку значно цікавіших питань.
Найперше — де цей ЦНАП? На Генплані він є. На місцевості — його немає. Будівництво не ведеться, а з документів, наданих редакції, не видно відповіді на питання, коли воно має розпочатися.
Тому якщо майбутній ЦНАП стає аргументом, через який сьогодні не можна використовувати 30 соток комунальної землі для інших суспільних потреб, було б логічно побачити проєкт цього ЦНАП, схему його розміщення, площу забудови та території обслуговування, паркування, під’їзди, благоустрій, джерело фінансування, а також строки початку та завершення будівництва.
Невже ЦНАП потребує всіх 30 соток?
Саме це питання у відповіді залишається без відповіді. Навіть якщо ЦНАП справді буде побудований, чи означає це, що він повинен зайняти абсолютно всю земельну ділянку площею 0,30 га?
Можливо, для нього потрібно 10 соток. Можливо — 15. Можливо — 20. Це можна встановити не припущеннями, а проєктною документацією.
І тільки після цього стане зрозуміло, чи може решта території використовуватися для інших сумісних громадських потреб — наприклад, озеленення, невеликого громадського простору або того самого контейнерного майданчика, необхідність якого нікуди не зникає від того, що на Генеральному плані намальований майбутній ЦНАП.
Новій Березівці навіть немає де купити продукти
Варто ще раз нагадати, про який рівень забезпечення інфраструктурою йдеться. На території Нової Березівки немає жодного продуктового магазину. Людина не може просто вийти з дому та придбати хліб, молоко чи воду в межах житлового масиву.
Тут також немає жодного громадського простору. Немає скверу, облаштованої громадської зони чи місця, яке можна було б назвати громадським центром житлового масиву.
І на цьому фоні мешканці пропонують використати наявну комунальну землю для створення хоча б частини базової інфраструктури. У відповідь спочатку отримують посилання на статтю 92 Земельного кодексу, а потім — на ЦНАП, якого поки що не існує.
Найпростіше питання: а сміття куди?
За всіма юридичними дискусіями легко втратити одну дуже просту річ: люди продукують побутові відходи щодня. І незалежно від того, буде ЦНАП через рік, п’ять років чи залишиться лише на Генплані, сміття потрібно збирати та вивозити сьогодні.
Закон України «Про управління відходами» відносить організацію управління побутовими відходами до сфери відповідальності місцевого самоврядування та передбачає обладнання житлових масивів контейнерними майданчиками для роздільного збирання відходів.
Тому відповідь насправді могла б бути максимально практичною: не можна на цій ділянці — добре, де можна?
І тут у листі Анатолія Карбовського з’являється перспективна фраза: селищна рада готова розглядати відповідні об’єкти на інших вільних земельних ділянках комунальної власності.
Це вже схоже на початок можливого рішення. Але тоді виникає закономірне питання: про які саме земельні ділянки йдеться? Де вони знаходяться, які їх кадастрові номери, площа та цільове призначення? Яку саме з них Макарівська селищна рада вважає придатною для облаштування контейнерного майданчика?
Якщо посадовець згадує такі земельні ділянки в офіційній відповіді, природно очікувати, що за цими словами стоять конкретні варіанти, а не абстрактне припущення.
Дякуємо за Генплан. А тепер відкриймо його повністю
Посилання на Генеральний план Березівки має ще один несподіваний ефект. На ньому передбачений не тільки ЦНАП. Там є дороги, пішохідна інфраструктура, об’єкти водопостачання, артезіанські свердловини, громадські об’єкти, об’єкти готельного призначення та інша інфраструктура.
І ось тут паперова Березівка починає дуже суттєво відрізнятися від реальної.
Тротуарів у Новій Березівці немає. Взагалі
Не «не вистачає», не «потребують ремонту» і не «є лише на частині вулиць». Їх немає взагалі. Так само на території житлового масиву немає жодної облаштованої пішохідної доріжки.
Люди, діти та літні мешканці змушені пересуватися тими самими проїздами, якими рухаються автомобілі. І це приблизно через 15 років після появи житлової забудови.
Тому після нагадування про Генплан закономірно виникають питання: де передбачена ним вулично-дорожня та пішохідна інфраструктура? Який кадастровий статус земель, якими сьогодні фактично проходять дороги? Чому частина відповідних земель досі може мати призначення, що не відповідає дорожній інфраструктурі? Як під час формування земельних ділянок під житлову забудову мав забезпечуватися під’їзд до кожного житлового будинку?
І, зрештою, коли передбачені містобудівною документацією дороги, тротуари та пішохідні зв’язки з’являться не лише на планах, а в реальному житті?
Комунікації, якими всі користуються, але про які немає документальної ясності
Ще цікавіша ситуація з інженерною інфраструктурою. У Новій Березівці фактично є електропостачання, водопостачання та каналізація. Тобто фізично комунікації існують, і мешканці ними щодня користуються.
Але за інформацією ОСН, роками неможливо отримати документально підтверджену відповідь на базові питання: кому належать електричні мережі, хто і на підставі якої проєктної документації їх будував, чи були вони введені в експлуатацію, кому належать водопровідні мережі та свердловини, на яких правових і дозвільних підставах вони працюють, кому належить каналізація і хто відповідає за її експлуатацію.
ОСН звертався з відповідними питаннями до Макарівської селищної ради. Як випливає з офіційного листа ради, наданого редакції ОСН, сама Макарівська селищна рада також не має інформації, яка б підтверджувала існування відповідних належно оформлених об’єктів і мереж на території Нової Березівки.
І це, можливо, одна з найдивніших частин усієї історії. Сотні людей живуть у житловому масиві, щодня користуються електроенергією, водою та каналізацією, а орган місцевого самоврядування, за його ж офіційними відповідями, не має повної інформації про те, чиї це мережі і на яких правових підставах вони створені та експлуатуються.
Редакція не робить із цього автоматичного висновку про незаконність усіх цих мереж. Але відсутність у самої селищної ради інформації про власність, будівництво та введення в експлуатацію інфраструктури, якою щодня користується цілий житловий масив, очевидно потребує окремого пояснення та реагування.
Генплан працює лише тоді, коли треба щось заборонити?
І саме тут усі частини історії складаються разом. Коли ОСН просить землю для громадських потреб — у відповіді з’являється Генплан. На Генплані ЦНАП, отже, кажуть мешканцям, запропонований варіант використання землі не підходить.
Але на тому самому Генплані є дороги — де вони? Є тротуари та пішохідні зв’язки — де вони? Є інженерна інфраструктура — де належно оформлені об’єкти? Є водопостачання — чому сама рада, за її ж офіційними відповідями, не має повної інформації про мережі та об’єкти, якими користуються люди?
Якщо Генеральний план є настільки важливим документом, що на нього можна посилатися, обмежуючи використання комунальної землі, він має бути настільки ж важливим і тоді, коли йдеться про системний розвиток інфраструктури для цих самих мешканців.
Інакше виникає вкрай неприємне враження: Генплан згадують тоді, коли він допомагає сказати мешканцям «ні», але значно рідше — коли з нього випливають питання про те, що мало бути створено для цих самих мешканців.
Чому з великих звернень ОСН зникають інші питання?
Після ознайомлення з документами це, мабуть, головне запитання до способу роботи із зверненнями ОСН. Орган самоорганізації населення не пише одне речення з однією вимогою. Він описує проблему, пропонує декілька варіантів рішення, ставить питання і прямо просить у разі неможливості одного варіанта запропонувати інший.
А у відповідях представника селищної ради з цього масиву інформації знову виділяється одна теза, на яку можна відповісти негативно.
Постійне користування? Не можна. А інший механізм?
Ця ділянка? Тут передбачений ЦНАП. А скільки землі він реально займе, коли його будуватимуть і чи можна використати частину території?
Є інші ділянки? Можливо. Які саме?
Потрібен контейнерний майданчик? А де саме його пропонує облаштувати сама рада?
Саме таких предметних відповідей мешканці поки що не бачать. І це принципова проблема, яка читається між рядками листування.
Мешканцям не потрібно, щоб посадовець знайшов одну причину не робити запропонованим способом. Їм потрібно, щоб влада знайшла хоча б один законний спосіб зробити необхідне.
Мешканці просять цілком звичайні для населеного пункту речі
Якщо відкинути кадастрові номери, статті кодексів і бюрократичні формулювання, перелік потреб Нової Березівки виглядає зовсім не надзвичайним.
Люди хочуть мати належно облаштоване місце для збору сміття, тротуари та безпечні пішохідні маршрути, нормальну вулично-дорожню мережу, місце, де можна купити продукти, хоча б один громадський простір, зрозуміле та законно оформлене водопостачання, інформацію про походження і власників електричних мереж та належно оформлену каналізаційну інфраструктуру.
І якщо рада справді планує ЦНАП — мешканці, очевидно, хотіли б побачити і ЦНАП. Не позначку на Генплані, а реальний об’єкт.
Питання давно не в 30 сотках
Ця історія вже не про земельну ділянку площею 0,30 га. Вона про різницю між двома підходами до місцевого самоврядування.
Перший підхід: мешканці щось пропонують — посадовець шукає норму, через яку саме цей варіант неможливий.
Другий: мешканці приходять із проблемою — рада піднімає законодавство, кадастр і Генплан, залучає юристів, землевпорядників та архітекторів і знаходить законний спосіб цю проблему вирішити.
Саме другого підходу, судячи з документів, сьогодні очікує ОСН. І це питання не лише до Анатолія Карбовського особисто. Це питання до всієї Макарівської селищної ради:
Що має отримувати громада у відповідь на свою ініціативу — чергове «не можна» чи реальне рішення?
Через 15 років після появи житлового масиву людям складно пояснити, чому на Генплані є ЦНАП, дороги та інша інфраструктура, а в реальному житті немає жодного тротуару, жодної облаштованої пішохідної доріжки, жодного продуктового магазину та жодного громадського простору.
І ще складніше пояснити, як може існувати житловий масив із сотнями будинків, електрикою, водою та каналізацією, якщо орган місцевого самоврядування у відповідь на офіційні запити не може повідомити, кому належить значна частина цієї інфраструктури і на яких підставах вона була створена та експлуатується.
Редакція продовжить стежити за ситуацією та оприлюднюватиме подальші відповіді Макарівської селищної ради й документи, які стосуються розвитку Нової Березівки.
Додати коментар