Джерело: https://ord-ua.com/2012/09/21/istoriya-olimpik-parka-ili-vladislav-lukyanov-klassika-kidka/ Дана інформація перевірена та підтверджена власниками домоволодінь у Новій Березівці (Олімпік Парк)
Епопея з «Олімпік-Парк» триває вже більше 5 років. Лист читача «УК», постраждалого інвестора цього відверто шуллерского проекту, написане в питаннях і відповідях.
- Невже панове Лагун і Дмитрієв так і не виконали свої зобов’язання перед інвесторами? Чому?
Мені важко говорити за всіх інвесторів котеджного містечка «Олімпік-Парк». Частина з інвесторів, які інвестували свої кошти до початку кризи 2008 року, все ж отримала будинки в чистому полі, без наявності обіцяної інфраструктури у вигляді садка, спортивного клубу, численних паркових зон і багато іншого. Тут необхідно зробити невеликий екскурс в минуле.
У 2008 році я звернула увагу на рекламу містечка «Олімпік-Парк». Хочу звернути увагу на той факт, що рекламувався саме містечко, а не ділянки в чистому полі під довільну котеджну забудову. Я відвідала офіс компанії в престижному бізнес-центрі на вул. Іллінської. Менеджери вкрай ввічливо розповідали про захоплюючі дух перспективи будівництва котеджного містечка в с. Березівка, Макарівського району. Мені було надано право вибрати проект будинку, який повинен був бути побудований за допомогою ТОВ «Траверз-Буд» за мої кошти. Необхідно особливо відзначити той факт, що земельна ділянка, яка пропонувався до продажу, був зареєстрований на відомого банкіра Миколу Лагуна (Дельта Банк). Які ще потрібні гарантії, якщо ділянка я купила в одного з найбагатших громадян України? Менеджери також розповіли про те, що крім Миколи Лагуна, власником проекту «Олімпік-Парк» є відомий банкір Кирило Дмитрієв. Велика частина земельних ділянок в містечку належала батькові Кирила Дмитрієва, Олександру Дмитрієву, який виступав їх продавцем. Також нам пояснювали, що інвестування в інфраструктуру містечка ми здійснюємо шляхом покупки земельної ділянки за ціною 9 000 доларів США за сотку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Миколи Лагуна. Саме з цих грошей, будуть братися кошти на зведення всієї заявленої інфраструктури.
Окремо укладався договір на будівництво будинку. Я підписала запропонований мені ТОВ «Траверз-Буд» договір для організації процесу будівництва мого будинку. За договором я повинна була отримати будинок восени 2009 року. Необхідно відзначити, що вся оплата за будинок і земельну ділянку була мною проведена в чітко зазначені у договорі строки. Цікаво відзначити той факт, що згідно з умовами будівництв будинку, в разі відмови від будівництва будинку за допомогою ТОВ «Траверз-Буд», договір підлягав розірвання, з подальшим розривом договору купівлі-продажу земельної ділянки. В цілому я інвестувала в купівлю земельної ділянки та будівництво будинку суму еквівалентну 310 000 доларів.
Після підписання договору мені запропонували зробити його перепланування. Це було дуже до речі, тому що хотілося побудувати будинок-мрію. Я заплатила гроші за роботу головного архітектора проекту, за надлишки житлової площі, які з’явилися біля будинку після роботи архітекторів. Після цього, мені був вручений проект зі зміненими кресленнями будинки, з печаткою і підписом головного архітектора містечка «Олімпік-Парк».
Протягом року особливих занепокоєнь у мене не було, так як видимих проблем у міста не було. Влітку 2009 року я дізналася, що ніяких робіт з будівництва будинку не велося. Восени 2009 року (саме тоді я повинна була отримати будинок) на ділянці почалися якісь вишукувальні роботи, і я дізналася, що під моїм ділянкою (за словами будівельників) знаходиться вода. Багато води.
Ще рік пішов на незрозумілі мені процедури. На мої питання щодо термінів здачі будинку ніхто чітко не відповідав. Ще через якийсь час, практично ні з ким було говорити.
Люди зникали і з’являлися десятками. Якесь ворушіння почалося на ділянці в кінці 2009 року. З’явилися будівельники, які почали проводити будівельні роботи. До кінця 2010 року на ділянці з’явилася така собі будову, яка не мала (і не має зараз) даху, вікон і дверей, але яке обклеїли пінопластом суворою зимою 2010 року. Яка була необхідність виконувати ці роботи в лютий мороз мені не зрозуміло.
Ось так з 2010 року дана будова сиротливо стоїть на земельній ділянці в так званому містечку «Олімпік-Парк». Що особливо хочеться відмітити, так це те, що ця будова (мається на увазі мій будинок) будувалося будівельниками за стандартним проектом. Будівельникам ніхто не передав змінену технічну документацію, яка була затверджена мною і головним архітектором «Олімпік-Парку». Так що маємо на сьогодні якесь будова, за яке було заплачено великі гроші, яке тільки віддалено нагадує, замовлений мною додому.
Телефони ТОВ «Треверз-Буд» замовкли. Менеджери звільнилися. В цей час організувалося товариство інвесторів містечка «Олімпік-Парк», яке почало активно висвітлювати дану проблему в ЗМІ.
З ким із них доводилося спілкуватися і який результат таких зустрічей? Чи виходили на контакт Микола Лагун і Кирило Дмитрієв, що обіцяли і який результат цих обіцянок?
Громадська організація зверталася до багатьох політиків та відомих
вим людям України. Ось як приклад можу процитувати фрагмент листа на ім’я керівника каналу ICTV О.БОГУЦЬКИЙ в кінці січня 2011 року, де йшлося про Кирила Дмитриеве, який брав участь у передачі «Українська мрія» в ролі експерта та так званої «акули бізнесу», в зуби якої ми всі і потрапили:
«…. Він здобув освіту за кордоном. Спілкується з Соросом і Пінчуком. Ми дали десятки мільйонів доларів без захисту даного проекту з боку Кирила Дмитрієва та Миколи Лагуна. Далі величезні суми грошей без будь-якого фінансового забезпечення з їх боку. І що ми сьогодні маємо? Нас, просто кажучи, “кинули”. Ті, хто нас обдурив, є публічними людьми. Вони спілкуються з керівництвом нашої країни. Беруть участь в міжнародних форумах. Про нас не думає ні один з них. Саме тому 58 інвесторів проекту “Олімпік-Парк” об’єдналися в громадську організацію, яка, як і сумнозвісна на весь світ “Еліта-Центр”, зробить все можливе, щоб ті особи, “кинувшись” сотні людей на десятки мільйонів, не відчували себе спокійно і безкарно. Саме тому ми розглядаємо участь Кирила Дмитрієва у Вашій передачі “Українська мрія” в якості бізнес-експерта – блюзнірством, бо наша МРІЯ – померла після того як, як ми всі зустріли на своєму шляху Кирила Дмитрієва та Миколи Лагуна і довірили їм наші гроші » .
Особливо необхідно зупинитися на подробицях особистої зустрічі Кирила Дмитрієва з представниками інвесторів, яка відбулася в офісі компанії Icon Private Equityв кінці 2010 року.
Зустріч відбулася в переговорному залі, куди зайшов сам Кирило Дмитрієв та молода людина на ім’я Богдан, який був нам представлений як представник Кирила Дмитрієва в проекті «Олімпік-Парк». Кирило Дмитрієв поінформував представників інвесторів про те, що:
- Жалюгідна ситуація склалася з містечком через те, що співвласник проекту Микола Лагун не виконує взяті на себе зобов’язання.
- Все поточне фінансування проекту знаходиться на плечах Кирила Дмитрієва.
- Переговори з Миколою Лагуном не приносять будь-яких значних результатів. Він відмовляється фінансувати проект «Олімпік-Парк».
- У найкоротші терміни все буде добре. З весни 2011 року почнеться нова ера в будівництві містечка, і все буде добре. Всім і відразу.
- У разі якщо інвестори продовжать в ЗМІ дискредитацію Кирила Дмитрієва, він «піде в офлайн», і не буде спілкуватися з інвесторами містечка «Олімпік-Парк». (А дійсно, чого з нами спілкуватися, якщо ми вже заплатили мільйони, десятки мільйонів доларів даними панам?)
- Особливо був зроблений упор на те, що він, Дмитрієв – хороший, а Микола Лагун – «редиска». Було сказано про те, що ми (інвестори) можемо «мочити» в ЗМІ Миколи Лагуна, а Кирила Дмитрієва чіпати не потрібно.
У інвесторів була можливість особисто задати свої питання Кирилу Дмитрієву. Два питання були задані представником керівництва громадської організації інвесторів:
Питання: Чому при 100% оплаті в 2008 році, будинок 610 ділянки досі не побудований?
Відповідь Дмитрієва: Ми вклали гроші в будівництво 2 і 3 черги містечка.
Питання: Чому склалася така плачевна ситуація з містечком?
Відповідь Дмитрієва: Частина грошей була розкрадена попереднім менеджментом проекту ОП.
Ось так то. Все дуже просто і прозаїчно. І це була відповідь так званої в народі «акули бізнесу». Ось насправді кому ми довірили наші гроші, і гроші не малі. Ніякі вони не акули, школярі вони, яких пограбував менеджмент проекту. Куди при цьому дивилися самі господарі містечка, історія замовчує. Вірніше сказати вони самі і мовчать. Облажались, одним словом, «акули».
Була інформація, про те, що «Олімпік-Парк» тепер належить депутату ВР України Владиславу Лук’янову. Однак подейкують, що він відмовляється від зобов’язань. Не знаєте, чому?
Мені важко коментувати цю інформацію, тому що на зустрічі Владислава Лук’янова з інвесторами містечка навесні 2011 року йому було запропоновано як-небудь підкріпити словесні заяви про те, що відтепер він власник проекту «Олімпік-Парк». На що він відповів туманно в дусі того, що дана інформація є конфіденційною. На тій же зустрічі все також туманно і без будь-якої конкретики Владислав Лук’янов розповідав про приголомшливі перспективи містечка «Олімпік-Парк» в доступному для огляду майбутньому. Все також закінчилося бур’яном в містечку і нікчемними потугами нечисленних будівельників створити бурхливу діяльність в містечку.
Що стосується Вашого питання про відмову Владислава Лук’янова від своїх зобов’язань, то можу зауважити, що важко відмовитися від того, чого у тебе немає. Протягом 2011-2012 Владислав Лук’янов неодноразово підривав інформаційний простір незрозумілими заявами про те, що він і є єдиний власник проекту «Олімпік-Парк», і через якийсь час так само впевнено говорив про те, що ніякого відношення він до даного проекту не має.
Судячи з усього, цей політик ніяк не може визначитися щодо свого реального місця в даному скандальному проекті, тому що погана слава про власників проекту «Олімпік-Парк» розійшлася далеко за межами с. Березівка Макарівського району. На сайті громадської організації інвесторів «Олімпік-Парку» викладено кілька аудіо і відеороликів інтерв’ю з Владиславом Лук’яновим, в яких він заявляє про абсолютно взаємовиключних фактах, як його причетності, так і повну непричетність до «Олімпік-Парку». Як фактичний докази можу привести висловлювання Владислава Лук’янова в журналі «Фокус» від 17 серпня 2012 року. Отже:
«…… Як фізична особа я не інвестував в покупку комплексу” Олімпік-Парк “ні копійки, я розмовляв зі своїми партнерами по бізнесу про спільну реалізацію цього проекту і про те, щоб витягнути його з тієї ями, в якій він знаходиться … Відносини з минулими інвесторами у мене до кінця ще не оформлені. Остаточне рішення, увійти в проект або вийти з нього, ще не прийняли ».
Питання: хто-небудь що-небудь зрозумів? Я – ні. Особливо два останніх пропозиції. Як інвестори можуть бути «минулими» якщо ти відносини з ними до кінця не оформив? Якщо ти не прийняв рішення увійти в проект але в нього так і не увійшов, як при цьому можна паралельно думати про те, як з нього вийти? Фізично неможливо вийти з того проекту, в якому тебе немає.
Ну а поки Владислав Лук’янов регулярно встановлює рекорди швидкісного проходження трас Київ-Одеса-Київ і Київ-Бориспіль-Київ, з подальшою добровільної оплатою штрафів за порушення ПДР і введенням в ступор працівників ДАІ.
- У 2009 році стало зрозуміло, що «Олімпік-парк» – мильна бульбашка. Вся бравада була в рекламі і рекламних щитах, які і залучали бажаючих купити заміське житло. Щось змінилося з тих пір, і чи правда, що і сьогодні там продають «повітря» довірливим громадянам?
- Наскільки я знаю, і сьогодні «Олімпік-Парк» «продає» котеджі всім бажаючим. У всякому разі, ця інформація доступна на сайті містечка.
На рахунок «повітря» не скажу, не знаю, але напевно, продають котеджі з «потьомкінського села». Так ми називаємо котеджі, які адміністрація містечка називає «шоу-румами». Це за наші гроші, гроші перших інвесторів містечка, були побудовані котеджі, які повинні були залучати нових покупців в містечко. Проекти даних котеджів і якість їх побудови настільки далекі від ідеалу, що, напевно, вони ще не скоро знайдуть своїх господарів. Якщо взагалі коли-небудь знайдуть.
Що стосується ситуації в містечку, то згідно кимось, напевно, оплаченим бравурною повідомленнями в інтернеті про відмінний розвитку містечка «Олімпік-Парк», інвестори або вже живуть, або скоро будуть жити як в раю. Для того, щоб переконатися в зворотному, потрібно просто приїхати в містечко, знайти, наприклад, дільниця № 610 і побачити щось, побудоване згідно неіснуючого проекту, реальною вартістю 310 000 доларів США, яке стоїть в чистому полі вже третій рік. При цьому сам містечко так і залишився тільки в рекламних матеріалах і барвистих буклетах, які нам вручали після підписання договорів купівлі-продажу земельних ділянок і будівництва будинків.
- Інвестори містечка, швидше за все, писали скарги і заяви в прокуратуру, і в міліцію. Який результат, і що говорять ті, хто повинен людей захищати від аферистів?
- Насправді зрозуміло, хто повинен захищати людей від аферистів. Правоохоронні органи, які роками проводять перевірку заяв інвесторів містечка про те, що їх грошима заволоділи шахраї, які, увійшовши в довіру, спочатку продали людям землю в чистому полі, а потім вирішили забути про їхнє існування.
Як приклад приведу свою ситуацію. Як сказано вище, будинок зі здачею в вересні 2009 року мені так і не побудували. Ніяких контактів з ТОВ «Траверз-Буд» вже немає давно. У 2011 році була змушена звернутися до суду Печерського району м.Києва з позовом до ТОВ «Траверз-Буд» про примусове отримання інформації про порядок виконання ТОВ «Траверз-Буд» договору від 2008 року. Було отримано виконавчий документ Печерського суду від 26.09.2011 у справі № 2-2928 / 11. Виконавча служба Печерського району «не змогла» знайти ТОВ «Траверз-Буд» і наклала два штрафи на директора ТОВ «Траверз-Буд» Максименко за невиконання судового рішення. Після чого направила в прокуратуру Печерського району подання про порушення кримінальної справи проти посадових осіб ТОВ «Траверз-Буд».
Якщо хтось із читачів не знає, відкрию таємницю: судові рішення на території України виконують тільки звичайні люди. Для крутих бізнесменів закон не писаний. Прокуратура Печерського району м.Києва відмовила в порушенні кримінальної справи відносно керівника ТОВ «Траверз-Буд». Ось так то. Маючи на руках судове рішення, яке вступило в законну силу, я не змогла не тільки отримати інформацію про те, як ТОВ «Траверз-Буд» витрачало мої гроші, які я заплатила за будівництво будинку в 2008 році, але і отримати відшкодування по оплаті мита і ІТЗ судового процесу. А Ви питаєте про те, хто повинен захищати людей. Всім зрозуміло хто це повинен робити.
Дуже часто прості люди порівнюють Україну з Гондурасом. Так ось, через міжнародного юриста з’ясувала, що в Гондурасі судові рішення виконуються на всі 100%, що говорить про те, що до Гондурасу нам ой як ще далеко.
Читач «УК» Кальна А.О., ділянка 610
Додати коментар